Стратегический менеджмент лекции » Менеджер, работа, финансы, бизнес

20 октября 2008

Апотомуцелесообразен лише у техслучаях коли опонент зриває обговорення некомпетентними фальсифікованими або провокаційними заявами в таких случаяхдопустимо прямоеобращение до компетентностиистатусу участниковобсуждения хоча звичайно краще якщо до цього приемуне доводиться прибігати як більш м'якого способу нейтралізації уловокнедобросовестного опонента ми хочемо назватьиспользованиеострот для строгого логічного доказательстваэтот спосіб негодится але для боротьби з прийомами при определенныхобстоятельствах він може бути ефективний більш ніж будь-який інший аргументи типа “ви поводитеся некоректно ” “увас немає розуміння суті проблеми ” можуть бути вполнеправильными але для більшої переконливості идля того аби відбити уоппонентажелание удаватися.До прийомів можна ответитьиначе особенновслучаяхкогда обсуждениепроисходит приаудиторно проте треба пам'ятати що использованиеюмора повинне бытьуместным для того чтобыпридатьконструктивномуобщениюопределеннуюструктуру можна використовувати “орієнтування схемудействий” котораябыла розроблена м м лебедевой в целяхподготовки студентів інституту международныхотношений до ведення переговорів атакжематериалы научныхработ посвященныхискусствуречи культурі дискусій техніці аргументації веденню переговорів частина v брехня як засіб маніпуляцій глава брехня каксоциальнопсихологическийфеномен визначення поняття “брехні” форми прояву брехні вже античні філософи починаючи з аристотеляиплатонапыталисьразобратьсяне лише у сущностилжи иобмана але і в моральнопсихологическихаспектахэтих явищ а такжевыработатьрекомендации що перешкоджають поширенню брехні так занимаясьразоблачением софістів иихуловоквходеразличногородаобсуждений аристотель прийшов.До формулюванням основних законів формальної логіки в середні віки і новітнє час монтень макиавелли монтескье шопенгауэр російські філософи солов'їв бердяев французький дослідник дюпраи ряд інших дослідників приділяли анализуфеномена брехні вистачає багато уваги в наше времяосновныеисследования брехні причини її порождающиеи форми прояву ставали предметом вивчення юристів філософів педагогів і психологів починаючи з началавека увагу дослідників привернули теоретичні і практичні аспекти вживання такназываемого “детектора брехні” тобто поліграфа впоследние роки в нашій країні опублікований цілий ряднаучныхи публицистическихработ присвячених проблемам брехні обману маніпуляцій шахрайства для визначення брехні використовуються различныекатегории.Вобыденном свідомості брехня зазвичай асоціюється з негативною соціально несхвалюваною дією обманом який визначають або як синонім брехні або як процес породжує брехня проте в словаряхрусскогоязыкаложьтрактуетсянетолькокакнеправда обман і спотворення істини але і як вигадка вигадка фантазія і навіть жарт розиграш в той же час відомо що истинуможно исказитьненамеренно і це буде не брехня а помилка що торкається вигадки фантазииили жарту те при їх правильному використанні немає наміру нанесення збитку в отношенииобъекта вживання “з психологічного боку пише т у сахнова обман характеризується свідомим створенням помилкового уявлення про.Техили иныхобстоятельствах действительностив свідомості іншого суб'єкта той що обманює діє умисне тобто не лише передає помилкову інформацію або умовчує про чемлибо але і приховує свої истинныенамерения” в психологічній літературі справедливо підкреслюється те що стратегією що бреше може бути як досягнення так і уникнення какихлибо наслідків “брехливість формаповедения полягає в навмисному спотворенні дійсності ради достиженияжелаемойцелиилистремления избежатьнежелательныхпоследствий в тих випадках когдалживостьстановитсяпривычнойформой поведінки вона закріплюється і перетворюється на якість особи” аналізуючи поведінку дітей у в зеньковскийпишет “під ложьюмы повинні розуміти свідомо лживыевысказывания з метою коголибо ввестив помилку ми.Маємо тут три основныхмомента однаково необхідних для для того аби былавозможность говорити про брехню помилкове в об'єктивному сенсі вислів свідомість того що цей вислів помилковий і нарешті стремлениепридать свідомо помилковій думці вигляд істини прагнення ввести коголибо в оману” французький дослідник же дюпра занимавшийсяпроблемой брехні ещев минулому столітті вважав що це психосоціологічний словесний чи ні акт навіювання при допомозі якого стараються більш менш умисне посеятьв розумі іншого какоелибо позитивне або отрицательноеверование котороесам той що вселяє вважає осоружним істині ж дюпра також як современныеисследователи вважав що брехня.